Мистецтво

Урок № 39

Тема уроку: Японські театри: Но і Кабукі

Японські театри, до останніх років не були популярні у світі, але за останнє десятиліття світова мода на все японське торкнулася і театрального життя. І сьогодні, виступи будь-якого традиційного театру Країни висхідного Сонця є подією в культурному житті будь-якого європейського міста.

Театр Но

Зародився театр в 14 столітті, з’явився після злиття язичницьких танців врожаю, мистецтва наслідування гримасам тварин, забав простого люду і переданого з Китаю мистецтва танцю Сару-Гаку. Всі ці розрізнені елементи в результаті склалися у систему п’єс після довгих зусиль драматурга і актора Кан-Амі – прабатько театру Но. Справу Кан-Амі продовжив його син Зен-Амі. який склав класичний репертуар з близько 250 п’єс, що дійшли до нас у майже незміненому вигляді.

Він був надзвичайно популярним серед самураїв та аристократії.

Класичний репертуар складає близько 250 п’єс, що дійшли до нас у майже незміненому вигляді.

§божественні п’єси з містичним сюжетом, у яких головний герой спочатку є людиною, а потім перетворюється на духа;

§• воїнські п’єси, в яких головний герой у першій частині вистави є духом воїна, а в другій стає людиною і показує глядачам свою героїчну смерть;

§• костюмовані (жіночі) п’єси, головний герой яких одягнутий як жінка і виконує складні танці та пісні;

§• п’єси демонів — головний герой являє собоюдух демона чи іншої релігійної позаземної істоти, дія вистави є напруженою та яскравою.

П’єси Но виконуються на відкритій сцені з декорацією, на якій зображено сосну (очевидно тому, що зображує синтоїстське повір’я стосовно того, що боги спускаються на землю з небес по сосні). Сцена традиційно виготовляється з японського кипарису.

Авансцена – хасігакарі – уявляє собою місток, що веде до крайньої частини сцени – місця, звідки з’являються персонажі.

Вздовж хасігакарі встановлюються три невеличкі сосни, біля яких актор під час виходу може зупинятися, щоб промовити репліку до того, як він з’явиться на самій сцені.