КУРС 3

УРОК № 4

ТЕМА УРОКУ: Український модерн (будинок Полтавського губернського земства, будинок із химерами в Києві). Львівська сецесія. Помпезний неокласицизм і конструктивізм архітектури радянського періоду. Мова сучасного зодчества.

КОНСПЕКТУЙТЕ! ВЧІТЬ! ЗНАЙТЕ!

ЗНАННЯМИ МИ ВІДРІЗНЯЄМОСЬ ВІД ОРКІВ!

Ми продовжуємо вивчати мистецтво України, її треба знати/))

Отже, починаймо)))

Український модерн  - це один з унікальних архітектурних стилів, який виник на початку ХХ сторіччя. В його основі – форми української церковної та хатньої архітектури з сильним впливом європейського модерну та українського бароко. Одною з найхарактерніших рис українського модерну є шестикутна трапецієподібна форма вікна та порталу (вхідної групи), а також наявність високих шатрових дахів (схожих на дахи народних хат). Окрім того, в українському модерні активно використовується кольорова майоліка (різновид кераміки з розписною глазур’ю) та рослинний і геометричний орнаменти.

 

До цього стилю належить «Дім невтішної вдови». Київ.

На одному з будинків у центральній частині міста німецький архітектор Едуард Брадтман зобразив плачучу вдову. Чи це справді вдова, що плаче, ще досі залишається під питанням.

Двоповерховий «Будинок вдови, що плаче» розташований у центрі міста, на розі вулиць Банкової та Лютеранської. Полтавський купець Олександр Аршавський придбав тут ділянку і дав доручення київському міському архітектору німецького походження Едуарду Брадтману (1856-1926) спроектувати житловий будинок. Будівництво почалося у 1907 році, і за якийсь час у Києві з’явився напрочуд красивий двоповерховий дім у стилі модерн. На першому поверсі було 10 кімнат, вітальня, їдальня, вестибюль та крита веранда. Планування другого поверху не відрізнялося від першого. Будинок був оснащений дуже сучасною на той час системою водяного опалення. Інтер'єр складався переважно з красивих ліпних прикрас. Масивні головні сходи були зроблені з мармуру, «чорні сходи» – з граніту.

Свою назву будинок отримав через маскарон у вигляді жіночої голови, чоло якої прикрашене каштановим листям. Коли йде дощ, сльози котяться по жіночих щоках, тож кияни називають її «вдовою, що плаче» або «невтішною вдовою».

З набуттям незалежності України будинок став однією з офіційних резиденцій Президента України. Тут часто проживали високоповажні іноземні гості. Журналістів вперше запросили відвідати цю будівлю лише у 2007 році. Від перших господарів будинку в інтер'єрі збереглись три люстри Сваровскі та камін.

Класичним зразком українського архітектурного модерну став 

Будинок з химерами

Будинок з химерами або «Будинок Городецького» - унікальний особняк в стилі модерн, декорований фантастичними скульптурами (химерами) казкових тварин, мешканцями підводного світу, трофеями мисливців. Будівля знаходиться в центрі Києва (в Печерському районі) поблизу Адміністрації Президента України. Об'єкт має статус пам'ятки архітектури. Зараз будинок з химерами виконує функцію резиденції глави держави. Знаменитий київський архітектор польського походження Владислав Владиславович Городецький, побудував цей будинок за власним проектом на позикові гроші в 1901-1903 роках. Ділянка для будівництва знаходилась над урвищем біля вулиці Банкової, раніше тут був берег осушеного Козячого болота.

Об'єкт будувався як прибутковий будинок (з метою отримання прибутку від здачі в оренду житлових приміщень), а 4-й поверх загальною площею 380 м2 призначався проживання сім'ї Городецьких. У плані було передбачено зробити розкішні апартаменти на кожному поверсі і ліфт.

У будівництві будинку з химерами використані найостанніші на ті часи інноваційні технології.

Будинок Полтавського губернського земства 

Будинок Полтавського губернського земства споруджено в 1903-1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського з використанням первісних проектів місцевого земського архітектора Олександра Ширшова та київського архітектора Володимира Ніколаєва. Будівля створена в формах українського модерну.

Будівля багатофункціонального призначення має розпланувальний абрис, близький до літери Ш. 

Будинок мурований, на напівпідвалі, двоповерховий з чола і триповерховий з двору, з мансардовим поверхом.

Корпус увінчують високі мансардові дахи з полив’яної черепиці. Фасади мають вишукану поліхромну декорацію з використанням традицій українського народного мистецтва: цоколь викладено з рожевого та сірого граніту, стіни облицьовано керамічною плиткою ясно-вохристої барви, на тлі якої виразно читаються поліхромні деталі — герби Полтави та повітових міст губернії, розетки, композиції на основі «вазона» та «дерева життя».

Вікна закомпоновані в нішах, з перемичками різноманітних форм — прямими, арковими, трапецієподібними. Інтер’єри оздоблені поліхромним орнаментальним і декоративним живописом за тими ж народними мотивами, що й на фасадах.

Львівська сецесія

 

На межі ХІХ-ХХ ст. у мистецтві всіх країн Європи з великою інтенсивністю поширився новий, оригінальний художній напрямок. Він отримав різні назви: «арт-нуво», «юґендстиль», «ліберті-стиль», «модерн», «сецесіон». Саме під впливом останнього, прийнятого в Австро-Угорщині терміну (в перекладі з німецької - «відокремлення») на західних землях України цей стиль традиційно називали в науковій літературі й широкому вжитку «сецесія». Цей термін, що відбиває історичні та регіональні умови виникнення львівського модерну, ми використовуємо і тепер поруч із синонімом «новий стиль.

Львів ще часто називають «перлиною сецесійної архітектури». А й справді, якщо вже мати про неї хоча б найменше уявлення, то можна побачити її всюди. Й тоді не виникає жодних непорозумінь з появою загадкових знаків, невідомих зображень й облич на стінах, можливо, ніколи до того небачених. Натомість, цілком несподівано з'являється тривожне відчуття історичної перспективи. Це, насамперед, пов'язане з невідомим призначенням такої великої кількості башт на дахах й порожніх віконець, крізь отвори яких проглядаються лише маленькі шматочки неба. Малюнки із зображенням екзотичних рослин і птахів, складні числа, написані по-римськи, під якими можуть спокійно простоювати постаті середньовічних лицарів чи у повний зріст дрімати оголені міфічні німфи і музи... Декотрі з них прикрашені гуцульськими орнаментами і візерунками, дахи покриті кольоровою черепицею, які чимось нагадують в десятки разів збільшений макет звичайної дерев'яної сільської шкатулки чи хати...

Після соціалістичної революції на зміну епохи модерну приходить епоха, яка в Радянській Україні представлена стилем конструктивізму. Найбільш вражаючи споруди цієї доби були побудовані в першій столиці Української республіки — Харкові (будинок Держпрому), Києві (Житлові будинки партапарату в районі «Липки», Перший будинок Лікаря).

Будинок Верховної Ради України

Будинок Верховної Ради України – це велична триповерхова будівля, виконана в українському класичному стилі. Серцем ВРУ є сесійна зала зі сферичним прозорим куполом, яка вміщує аж 1000 осіб. Вночі купол підсвічується, через що будівля виглядає грандіозно. Тут приймаються основні закони держави. Інтер'єр залу є досить скромним на відміну від вестибюлю і мармурових колон фойє. У декорі використані ліпнина, розписи у стилі української декоративної творчості, інкрустація і панно. Авторами проекту все було продумано до найдрібніших деталей. Це забезпечує єдність стилю.

 ОБОВЯЗКОВО ПРОДІТЬ ТЕМАТИЧНИЙ ТЕСТ по архітектурі України- https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6773883